середу, 15 червня 2011 р.



Знання з теми "Тиск" ми постійно використовуємо у своєму житті. Ось деякі приклади:


  Важкий гусеничний трактор, маса якого становить десятки тисяч кілограмів, чинить на ґрунт тиск 40 – 50 кПа, тобто всього в 2 — 3 рази більший, ніж хлопчик масою 45 кг. Пояснюється це тим, що вага трактора розподіляється на велику площу. А ми встановили, що чим більша площа опори, тим менший тиск чинить та сама сила на цю опору.

  Залежно від того, малий чи великий тиск треба мати, площу опори збільшують або зменшують. Наприклад, щоб ґрунт міг витримати тиск будинку, який споруджують, збільшують площу нижньої частини фундаменту.

  Шини вантажних автомобілів і шасі літаків роблять значно ширшими, ніж легкових. Особливо широкими роблять шини в автомобілів, призначених для пересування в пустинях.

  Важкі машини, такі, як трактор, танк або болотохід, маючи велику опорну площу гусениць, проходять по такій болотистій місцевості, по якій не пройде людина.
З другого боку, при малій площі поверхні можна невеликою силою створити великий тиск. Наприклад, вдавлюючи кнопку в дерево, ми діємо на неї із силою близько 50 Н. Оскільки площа вістря 0,1 мм2, то тиск на дерево становить 50 000 000 Па = 50 000 кПа. Цей тиск у 1000 раз більший від тиску, що його чинить гусеничний) трактор на ґрунт.


 Леза різальних і вістря колючих інструментів (ножів, ножиць, різців, пилок, голок тощо) добре загострюють. Гостре лезо має маленьку площу, тому навіть від малої сили створюється великий тиск, і таким інструментом легко працювати.

  Різальні й колючі пристрої трапляються і в живій природі — це зуби й кігті, дзьоби, шипи тощо. Усі вони з твердого матеріалу, гладенькі й дуже гострі.




А чи знаєте ви, що маючи знання з фізики, можна зберегти життя людині!!!

 Відомості з уроку ОБЖ „Безпека на льоду. Допомога потерпілому”

Тому, хто провалився під лід, дуже важко вибратися з ополонки, адже лід кришиться під вагою тіла. Щоб запобігти цьому, треба широко розвести руки в сторони, розпластавшись на льоду, і перекотитися на спину, щоб витягти ноги. Чим більше ти розпластаєшся на льоду, тим менше тиснутимеш на нього.

Вибравшись з ополонки, не можна ставати на ноги, а слід перекотитися чи переповзти на безпечне місце, пам'ятаючи, що вага тіла стала більшою через мокрий одяг.
Допомогти тому, хто провалився під лід, можна, якщо з безпечного місця подати потерпілому довгу жердину, гілку, кинути мотузку, зв'язані паски, шарфи. Підбиратися до потерпілого найкраще, прив'язавшись мотузкою, лігши на лижі або дошку і обережно просуваючись до ополонки. Подивіться на малюнок і дайте відповідь на питання.

Хто з цих дітей найменше ризикує

провалитися під лід? Чому?

вівторок, 14 червня 2011 р.


   Трикутник допоможе легко визначити формули для всіх величин (горизонтальна лінія — риска дробу в формулі).
   Прикривши будь-яку величину в трикутнику, отримаємо вираз для її обчислення. 
Правильність цих формул можна перевірити знаючи прості математичні операції. Давайте пригадаємо дію ділення. В формулі    F є діленим, S – дільником, а  р – часткою. Щоб знайти невідомий дільник (S), потрібно ділене (F) поділити на частку (p) . Щоб знайти невідоме ділене (F), потрібно дільник  (S) помножити на частку (p).



      Оскільки тиск прямо пропорційний силі тиску, то, збільшуючи її, можна збільшити тиск. Значно простіше збільшити тиск можна, зменшивши площу поверхні, на яку діє сила. І навпаки, із збільшенням площі тиск зменшиться.


Давайте перевіримо, як тиск залежить від площі поверхні і сили, що на неї діє.
"Мислителям" пропоную такі завдання:
1. Порівняти тиски p1 і p2.
F1 = F2 = 10 H
S1 = 2 м2
S2 = 4 м2
2. Порівняти тиски p1 і p2.
F1 = 20 H
F2 = 10 H
S1 = S2 =2 м2

Для „художників” ось такі:
Обладнання: 2 посудини з піском, дерев’яний брусок, 2 гирі.
Завдання: порівняти два тиски, що чинить брусок, за глибиною занурення бруска в пісок.
1. Одну з гир покласти на брусок, що лежить на піску. Зробити те саме, перевернувши брусок на бік.
2. Одну з гир покласти на брусок, що лежить на піску. Зробити те саме, взявши іншу гирю.


Свої відповіді можете надсилатина мою поштову адресу gkotsura@gmail.com 

середу, 8 червня 2011 р.


Тема нашого уроку „Тиск
  Якщо натиснути на дерев'яний стіл долонею, то дія Вашої руки рівномірно розподілиться по всій поверхні долоні і не спричинить помітної дії на стіл.
 Якщо тепер з тим же зусиллям натискати на стіл гострим гвіздком, то та сама сила діятиме на малу поверхню вістря гвіздка і він увійде в дерево.
  Отже, дія сили різна і залежить не тільки від її значення, а і від площі поверхні, на яку вона діє.
Наприклад, площа поверхні лижі в середньому майже в 20 разів більша за площу підошви черевика. Стоячи на лижах, людина на кожен квадратний сантиметр площі поверхні снігу діє силою, що в 20 разів менша, чим стоячи на снігу без лиж.
Результат дії сили залежить не тільки від її модуля, напрямку та точки прикладання, але і від площі тієї поверхні, перпендикулярно до якої вона діє. Цей висновок підтверджений досвідом. Тому при розрахунку дії багатьох інструментів і механізмів важливо знати не тільки силу, з якою одне тіло діє на інше, але й площу, на яку діє сила.
Тиск — це фізична величина, що показує, з якою силою тіло діє на одиницю площі поверхні перпендикулярно до неї.

   Тиск дорівнює відношенню сили до площі поверхні, на яку вона діє, за умови, що поверхня перпендикулярна до напрямку сили і сила розподіляється рівномірно на всю поверхню.
 У Міжнародній системі одиниць (СІ) тиск виражають у Паскалях (Па). Ця одиниця названа так на честь видатного французького вченого Блеза Паскаля(1623— 1662).
 (Перегляньте будь-ласка  презентацію і запишіть основну формулу для вимірювання тиску в зошити)



    На нашому уроці, окрім вчителя, оцінювати вас буде комп’ютер, бо наскільки я знаю, ви дуже любите грати комп’ютерні ігри, захоплюєтесь основами програмування, багато хто з вас має комп’ютер вдома, тому наш урок буде не звичайним уроком фізики, а з елементами комп’ютерної грамоти.
   Тепер „художники” і „мислителі”, перевірте свої знання фізики.


(Пропоную вам перевірити свої знання виконавши тест „Закони і формули. Фізика 7 клас” )

  Одного разу великого мислителя Сократа запитали, що, на його думку, легше всього в житті робити. Він відповів, що легше всього — повчати інших, а сутужніше — пізнати самого себе.
На уроках фізики ми говоримо про пізнання природи. Але сьогодні, перш ніж вивчати фізичні явища, давайте заглянемо "у себе". Як ми сприймаємо навколишній світ? Як художники чи як мислителі? 
Психологічний тест з питання тут.